Слушайте, всем привет! Я замутил такую штуку, по которой теперь джантиками качаю на работе, что просто не передать словами. Я, как настоящий гердос, не мог упустить шанс попробовать псилоцибиновые грибы. И надо сказать, что они не разбавленные, а не бодяженные! Я вас предупреждаю, грош цена этому!
| Дело было так: |
| В моем городе появился товарищ, который банковал наркоту, в том числе и грибы. Я, конечно, сразу завалил его в личку и спросил, какие у него есть свежие закладки. Он мне ответил, что только что достал светлые псилоцибиновые грибы, которые сейчас в тренде у хиппов. |
Я, конечно, понял, что мне нужно это попробовать! Сразу же договорился о встрече и получил свою порцию счастья. Как только у меня были эти грибы, я уже представлял, как буду "хипповать" на работе. Надо сказать, что мне это удалось!
Я на работе сел за свой стол, включил любимую музычку, зажег светильник, и начал жевать эти щитовские грибы, словно лакомый "бутерброд". Первое, что я почувствовал, было умиротворение и приятная легкость в теле.
Мне даже казалось, что компьютер на столе замерцал яркими цветами, а пульсирующие цифры на экране стали живыми и трехмерными. Я просто раскрылся изнутри! Работать стало так просто и приятно, словно делаю то, чем всегда мечтал. А коллеги меня только и видели, что я сияю счастьем и валяюсь под столом от смеха.
Кажется, я втянулся в эту игру так, что уже даже не знаю, как отсюда выбраться! Но кто-то же должен работать, а я так и не доделал свои задачи. Всего лишь залипаю в своем грибном мире!
Так что, если вы встретите на работе меня, глаза которого прямо светятся, а улыбка до ушей, не пугайтесь! Я просто грибами затарился и "банковать" мой уровень энергии улетел на небеса. Не поскупитесь на правильную дозировку и кто знает, возможно, тоже начнете "хипповать" на работе.
Так что, пока вы все валяетесь в офисе от скуки, я здесь залипаю на работе, наслаждаясь каждым мгновением! Весело живется, когда ты в своем маленьком грибном мирке. Надо только не забыть вернуться в реальность, а то могу проспать все рабочие дни, пока по контактам кто-то другой не получит новую порцию закладки.
И помните, братишки, в нашей жизни всегда есть место для приключений и новых ощущений, но не забывайте о мере и ответственности!Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
